Ми жили в неймовірній країні. Ми будували будинки, народжували дітей, обробляли поля! Країна за часи незалежності стала неймовірно гарною! Але коли в 14 році ворог росія вирішила, що ми дуже гарно живемо, путін пішов війною на нас! І Український Народ вимушений був покинути своє звичайне життя і стати воїнами! В нашому календарі тільки одна людина, це кадровий військовий і це жінка! Усі інші люди прийшли на війну з звичайного цивільного життя! І за ці часи війни стали справжніми, сміливими, професійними військовими!

Я хочу подякувати усьому цівілізованому світу за те, що став поруч з нами! За те, що допомагаєте нам в цій війні, але це й ваша війна! Бо Україна стоїть щитом не тільки за себе, але й за вас! Ми потребуємо ще багато допомоги в цій боротьби за виживання і існування цілої нації! Бо дивлячись, як живе росія, я не хочу, щоб така розруха була і у нас в країні! Так, ми молода країна, так, в нас багато помилок! Але і так, ми будуємо і розвиваємо нашу країну! І нікому її не віддамо! Бо Українці, це сильна і незалежна нація справжніх козаків!

Повномасштабне вторгнення застало нас на Донбасі, де ми знаходимось з 15 року, а з 19 року ми там без ротацій, бо були потрібні саме там ! З 6 березня нас перекинули під Київ, де наш підрозділ разом з іншими підрозділами нищили ворога і гнали його геть з України! Так от був населений пункт Мощун, де кацапи знищили вщент всі будинки у людей! Ці будинки служили нам і дахом над головою і позиціями для укриття від ворожих ракет, снарядів, мін, куль! Ми дивимось як громадяни України допомагають армії, деякі віддають останнє! Багато з тих домівок в Мощуні були дуже гарні, але були там і звичайні будинки, які люди будували для своєї родини десятиріччями! Ми знайшли одну з таких сімей, чий будинок рятував нам життя і хочемо тепер щоб і цивільні люди відчули від нас не тільки захист на всіх фронтах, де ми їх захищаємо, але і якусь матеріальну допомогу!  Це одна історія